06.01.25

“Маленький офіс — великі амбіції”

Початок бізнесу — це завжди мікс ентузіазму, страху і трохи наївності. Коли ми відкрили наш крихітний офіс у 8 квадратних метрів, у мене було відчуття, ніби я вже став великим бізнесменом. Ну, принаймні, табличка “Автозапчастини з Німеччини” на дверях давала таку ілюзію. Проте перший робочий день розставив усе на свої місця.


Першого клієнта я чекав із хвилюванням, як на іспиті. І, коли до офісу нарешті зайшов чоловік (то був чи клієнт, чи знайомий сусіда, який ремонтував взуття), я трохи розгубився. Він замовив датчик двигуна, і це було перше замовлення, яке я оформив у своїй історії. Пам’ятаю, як сидів увечері за своїм пофарбованим вручну столом і дивився на той датчик із гордістю — маленький, але великий початок.

У перші дні клієнтів було мало, і час від часу я питав себе: чи не краще було залишитися на попередній роботі? Але замість сумнівів я занурювався в каталоги. Тоді вони були ще друкованими, і кожна сторінка здавалася цілим світом. Каталоги стали моїм учителем, а інтернет — підказкою. Хоча іноді здавалося, що я більше вчуся, ніж заробляю.

Труднощів не бракувало. Мій основний постачальник мав великі терміни доставки, і це створювало виклики. Як зараз пам’ятаю: привіз перше замовлення від постачальника на офіс… тролейбусом. Так, тоді це здавалося нормою. Зараз же це здається смішним, але саме ці моменти загартовували мій характер.

Мій офіс розташовувався у приміщенні поруч із туалетом. Це було не найкраще сусідство, але я намагався дивитися на це з гумором. Одного разу, після поломки водопровідної системи, вода з сусіднього туалету підтопила офіс. У цей момент мені хотілося і сміятися, і плакати водночас. Але я тоді сказав собі: “Якщо витримаєш це, витримаєш усе!”

Кожен день приносив свої виклики. У перші дні я думав, що клієнти самі знайдуть мене за вивіскою, але потім зрозумів: без активності з мого боку це не спрацює. Почав шукати способи залучення клієнтів, намагався побудувати гарні стосунки з постачальниками, демонструючи, що я — перспективний партнер.

Та найбільше запам’ятався момент, коли після важкого робочого дня я сів у своєму офісі, поглянув на скарбничку у вигляді жаби, яку подарувала мені мама, і подумав: “Ти ще боротимешся”. Та жаба стала для мене символом — нагадуванням, що навіть маленькі кроки можуть привести до великих результатів.

Ось так, із труднощів, комічних моментів і віри в себе починалася моя історія. І якщо ви думаєте, що все має бути ідеально з першого дня, то пам’ятайте: навіть офіс поруч із туалетом може стати першим кроком до мрії.

Коментар (0): Розділ 1: “Маленький офіс — великі амбіції”

Залишити відгук

Ваше ім'я

Ваш email

Коментар

Ваша оцінка