«Вихід із рутини: автоматизація як крок уперед»
Це був період, коли робота стала схожа на нескінченний біг із перешкодами. Дзвінки клієнтів сипалися один за одним, замовлення зростали, а разом із ними — гора рутинної роботи. Я виконував усе: від підбору запчастин до пояснення клієнтам кожної деталі. Моя дівчина, яка згодом стала моєю дружиною, працювала поруч зі мною як менеджер-початківець і допомагала, як могла. Кур’єр, колишній військовий, доставляв запчастини та часом підкидав слушні поради. Ми разом намагалися тримати все під контролем, але здавалося, що рутинна робота поглинає нас обох.
Найбільше пригнічувало те, що я витрачав години, перебираючи прайси постачальників, обираючи варіанти запчастин за ціною, якістю й наявністю. Потім ще потрібно було пояснювати це клієнтам, переконувати їх у правильності вибору, сподіваючись, що вони замовлять саме в мене, а не у конкурента. Але коли після довгих пояснень клієнт просто казав: «Я подумаю», я відчував, що марную свій час. Це був той момент, коли втома й розчарування підкрадалися непомітно.
Я бачив, що робота більше керує мною, ніж я нею. Усе здавалося нескінченним: десятки прайсових таблиць, сотні номерів деталей і постійне бажання встигнути все, навіть коли це було фізично неможливо. Одного разу я сказав собі: «Так більше не може продовжуватись. Потрібно щось змінити». Це рішення прийшло не одразу, але воно дало мені новий напрямок.
Рішення автоматизувати процес роботи визріло саме собою. Я зрозумів, що ключ до розв’язання проблеми — це скоротити час на рутинні завдання. Мене осінило: а що, як створити програму, яка об’єднає всі прайси постачальників в одному місці? Я міг би просто ввести номер запчастини — і отримати всі доступні варіанти з ціною та наявністю. Це не тільки зекономило б час, але й зробило б мою роботу ефективнішою.
Тут доля підкинула мені ще один шанс. Один із моїх постійних покупців, який мав багато знайомих у місті, якось згадав, що його товариш — програміст. Це була проста розмова, але я відчув, що це може бути моєю можливістю. Через кілька днів я вже сидів за столом із командою програмістів, які уважно слухали мої ідеї та пропонували свої рішення.
Коли я розповів їм про свою ідею програми, вони запропонували ще й створити на її базі інтернет-магазин. Я на мить задумався: чи готові наші клієнти до таких змін? Але швидко зрозумів, що це майбутнє, і якщо я зараз упущу шанс, то зупинюся на місці. Вирішив ризикнути.
Програмісти виявилися професіоналами своєї справи. Вони перетворили мою ідею на реальність, створивши систему, яка не тільки автоматизувала рутинні процеси, але й відкрила для мене нові можливості. На базі програми ми запустили мій перший інтернет-магазин, і це стало для мене проривом. Це був 2010 рік, і подібних рішень в Україні було одиниці, особливо в сфері автозапчастин.
Коли я побачив, як сайт почав працювати, а перші клієнти стали робити замовлення, мене переповнили емоції. Це було щось неймовірне. Я відчув, що тепер керую своїм бізнесом, а не бізнес керує мною. Я зрозумів, що автоматизація — це не тільки про зручність, але й про свободу. Свободу рости, мріяти й реалізовувати свої ідеї.
Із того моменту я усвідомив, що не можна зупинятися на досягнутому. Кожен крок уперед відкривав для мене нові горизонти. І ця ідея — про постійний розвиток і пошук нових можливостей — стала основою мого бізнесу на довгі роки вперед.
Коментар (0): Розділ 4: «Вихід із рутини: автоматизація як крок уперед»