Після відкриття для себе автоматизації в бізнесі та нових підходів до роботи я відчув, що залишив позаду маленький простір можливостей і потрапив у нескінченний всесвіт перспектив. Це був момент, коли мої горизонтальні рамки просто зникли. Здавалося, що все стало можливим — і в саморозвитку, і у фінансовому зростанні. Цей період я називаю “золотою лихоманкою”.
Тоді здавалося, що успіх уже в кишені. Я почав купувати нові машини, витрачати гроші на всі боки, не задумуючись про наслідки. Це було нерозумно, але в той момент я відчував, що “так має бути”. Я вважав себе майже олігархом, і тепер, згадуючи це, тільки посміхаюся. Але вже зараз я розумію, що в житті ти ніколи не можеш все робити правильно, бо твої дії завжди обмежені знаннями і досвідом на той момент. Єдине, що ти можеш робити, — це постійно ставати кращим, вдосконалювати себе як особистість і професіонала.
Цей період був вершиною ейфорії у моєму житті. Я добре пам’ятаю, як ми з моєю дівчиною, яка згодом стала моєю дружиною, забирали мою першу машину. Це була зима, заметіль, а машина була на літній гумі. Я вперше сідав за кермо в місті. Ми їхали через центр, і це було водночас захоплююче та екстремально. Адреналін переповнював, але я був у захваті — я хотів скоріше відчути себе власником справжньої машини.
Ще одна важлива віха цього періоду — будівництво нашого першого будинку. Це був процес, насичений емоціями: від радості й гордості до стресу й переживань. Батько допомагав мені в будівництві, взявши на себе роль головного будівельника та прораба, а я привозив матеріали, купував інструменти і допомагав організувати процес. Завдяки його підтримці та досвіду наш затишний будиночок став реальністю. Коли ми переїхали, я не міг повірити, що більше не живу в орендованій квартирі, а у власному домі. Після 10 років у місті, де я завжди почувався чужинцем, це було справжнє досягнення.
У цей час ми одружилися з моєю дівчиною, яка була поруч зі мною від самого початку мого бізнесу. Незабаром у нас народився син, і ці події стали найщасливішими моментами мого життя. Наш будинок став символом нового етапу.
Втім, були й кумедні моменти. Тоді мені здавалося, що дорогі годинники, золоті прикраси та інші марні речі — це обов’язкові атрибути успіху. Я витрачав гроші на те, що зараз виглядає смішно. Але найсерйознішим фінансовим викликом стало відкриття продуктових магазинів.
Спочатку я відкрив один магазин, потім другий, а далі навіть невеликий супермаркет. Це була абсолютно нова сфера для мене, і я поринув у неї з тим самим ентузіазмом, але без належного досвіду. Магазини стали збитковими, і мені довелося їх продати з великими втратами. Однак цей досвід став важливим уроком.
У процесі роботи над магазинами я познайомився з багатьма цікавими людьми. Один із них — співзасновник великого ресторану в нашому місті — запропонував мені цікаву маркетингову ідею. Він сказав: “Створи навколо свого магазину казку!” Так і з’явився вигаданий герой — їжачок, у якого були друзі, які ходили до нього за продуктами. Це був хитрий їжачок, який завжди знав, що потрібно його друзям, і радив тільки найсвіжіші продукти. Магазин називався “Свіжачок”, і ця казкова історія особливо захопила дітей. Ідея була дуже креативною і мала великий потенціал.
Однак я зрозумів, що продуктовий бізнес — це не моє. Мені бракувало натхнення і бажання займатися цією справою, тому казка про їжачка так і залишилася незавершеною історією.
Зрештою, цей період змусив мене сповільнитися і замислитися. Я був виснажений. Бізнес із запчастинами теж переживав кризу, і це додатково тиснуло на мене. Тепер я розумію, що захоплення продуктовим бізнесом стало для мене не лише фінансовим, а й емоційним тягарем. Але це був необхідний урок.
Ця ейфорія принесла за собою наслідки. Проблеми, які з’явилися потім, стали прямим результатом мого бездумного ставлення до грошей і успіху. І все ж, цей час приніс мені безцінний досвід. Я зрозумів, що бізнес — це не лише дохід, але й справа, яка має приносити задоволення.
Цей період був не про досягнення чи конкретні успіхи в бізнесі, а про внутрішній пік, про моменти, коли здається, що ти на вершині світу. Але саме такі моменти вчать, що безконтрольна ейфорія завжди має свою ціну.
Коментар (0): Розділ 5: "Золота лихоманка"